Народилася 31.03.1981.
У 2003 році закінчила Херонський державний педагогічний університет за спеціальністю:вчитель математики і інформатики.
З 2009 року працююю в ДНЗ "Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну"
Викладач вищої категорії.
Стаж роботи 18 років
Працюю над
науково-методичною проблемою
"Використання електронних освітніх ресурсів при вивченні математики"
Чому я вчитель?
Це моє життя,яке не стоїть на місці. Тут, в училищі, усе вирує, кипить, крутиться - якщо, звичайно, докласти певні зусилля. Очі, що горять, здивовані й захоплені вигуки, радісні посмішки, зосереджений погляд. Це все так мені подобається! Хочеться все це бачити й чути якомога частіше, і стараєшся, шукаєш, щось придумуєш… Бувають розчарування, не сперечаюся. Але що це за життя без труднощів, без проблем?
Чому я вчитель?
Неможливо дати на це питання однозначної відповіді. Але я точно знаю-ніким іншим я не стала б працювати! Завтра буде новий день, і ось уже завтра в класі на мене знову дивитимуться очі моїх учнів.
Я викладаю математику, і саме вона є основою, базисом на якому будуються не тільки інші технічні науки, але і все людське мислення. Можна подумати, що людині, яка не повязує своє життя з технічними дисциплінами, не потрібні навички розв'язання рівнянь, взяття похідних або знаходження площі трапеції, але не можна забувати, головне, що дає нам вивчення математики - це розумінняцьо зв'язку речей, розуміння значення причин виникнення наслідків. Без вивчення математики неможливо усвідомлення логіки будь-яких процесів, чи то робота, чи, навіть, особисте життя. Навчаючись математики ми, в першу чергу, вчимося думати, і лише для го вчимося розв'язувати математичні задачі.
«Твори добро», - душа моя благала
«Запалюй світло», - радили батьки
Я нелегкий для себе шлях обрала,
Щоб нести світло і добро через віки.
В усі часи учитель – то є сила,
Він совість, розум, світла голова.
Хоч в це сьогодні вірити несила,
Але ви знаєте, я все-таки права.
Я щиро вірю у мистецтво слова,
Я намагаюсь в душу зазирнуть,
Навчити бачити прекрасне і чудове
І правильно обрать майбутню путь.
Читання, і письмо, і рахування –
Цьому навчити не проблема вже.
Мета сучасного нелегкого навчання –
Людина, що життя в собі несе.
Дітей я прагну научити жити,
Іти за покликом палких сердець,
Красу і відчувати, і творити,
І інших чути, й слухати себе.
Нехай я крапля у освітнім морі,
Нехай зірок з небес не дістаю,
Знання мої не стліють у коморі –
Я їх сучасним дітям роздаю.
Я просто жінка… Грішна і земна. Не ангел я, не перший витвір Бога. Так легко мною впитись без вина, Я ж на устах залишу тільки здогад. Я просто жінка… Суміш сміху й сліз, Фонтан емоцій, джерело любові. Я загадка, незвіданість, ескіз, Рожеві сни і мрії кольорові. Я просто жінка… Та в усі віки В моє ім’я творили і вмирали, З небес зривали в пристрасті зірки, Співали солов’ї нічні хорали. Я просто жінка… Різна для усіх: Для когось подруга, ну а комусь єдина. В міцну я дружбу вірю, мов горіх, А як любов, то тільки лебедина. Я просто жінка… Та лише мені Одній дано святе наймення Мати. Я послана на землю, щоб в вогні Своїх діток від бід охороняти. Я просто жінка… Ніжна і слабка. І в слабкості моя таємна сила. Жіноча доля, кажуть, не легка, Та іншої я в Бога не просила. Я просто жінка...
Я жінка, в мені - сонце й віща тьма,
Любов і гріх, смирення й божевілля,
Я бачу те, чого іще нема,
й сліпа, у час вселюдського прозріння,
В сльозах при щасті, в радості при горі,
Втрачаю те, чого ще не знайшла,
й знаходжу те, про що не знає й доля…
Я жінка, в мені - золото життя,
А поруч келих з недопитим лоном,
Тріумф, нірвана! нині я сама,
мужчин вгощаю трунком Купідона…
Я жінка… як Мадонна пресвята,
Як гейша грішна, грізна як Пандора,
Переді мною хилиться земля ,
Я міст, що в’яже завтра, нині, вчора
Я жінка, чуєш, світе, жінка я,
Тобі мене ніколи не збагнути,
Втечеш від мене, дожену сама,
Прийдеш - кайданів серцю не минути.
Я жінка одинока від життя,
Шукаю щастя, а знаходжу долю,
І на колінах за чуже буття,
за рід людський отченашами молю.